Учебная работа № 79298. «Реферат Экономическое учение А. Смита
Содержание:
Введение3
1. Характеристика экономического учения Адама Смита5
2. Учение о стоимости и теория доходов9
3. Теория капитала14
Заключение17
Список использованной литературы18
Выдержка из подобной работы:
….
Экономическое учение Смита
…..професором університету в Глазго і згодом очолив там кафедру моральної
філософії. В 1764 р. Сміт залишає
університет і стає вихователем англійського герцога Баклю
з яким подорожує протягом трьох років.
Перебуваючи у Франції Сміт знайомиться з енциклопедистами і фізіократами.
Повернувшись до Англії він оселився в-
рідному місті Кірколді де працює над своєю книгою «Дослідження про причини і
природу багатства народів». Вона була опублікована в 1776 р. і
принесла Сміту світову славу. Його стали
називати шотландським мудрецем творцем нової науки — політичної
економії. Останні роки свого життя Сміт працював митним комісаром Шотландії.
Наоліюючи
філософів-просвітителів які за вихідний пункт своєї
системи брали «соціальну людину» Сміт ставить перед собою наукове завдання її комплексного дослідження. В своїх працях він
розглядає окремі аспекти сторони людської природи: моральні громадські
економічні. В «Багатстві народів» Сміт досліджує
«людину економічну». Це дослідження не ізольоване від двох інших аспектів
людської природи.
Метод який
застосовує Сміт можна назвати дедуктивно-індуктивним.
Він вдається і до аналізу внутрішніх закономірностей економічних явищ які вивчає і до опису їх зовнішніх проявів. Працям Сміта
притаманні системність історизм і еволюціонізм. Щодо історизму який
заперечувався в марксистській літературі то він
проявляється в тому що у Сміта звичаї
інститути економічні категорії змінюються. Неоднакові вони і в різних народів
і вивчення і пізнання їх можливе лише в
процесі еволюції. Суспільство Сміт розглядає
як сукупність індивідів що наділені від природи певними властивостями які наперед
визначають їх економічну поведінку. Основними з них виступають такі як трудове
походження життєвих благ схильність до обміну
послугами або результатами своєї праці
егоїстичні інтереси людини — намагання
покращити своє становище.
Трудове
походження життєвих благ змушує людину приносити в жертву «своє дозвілля свободу
спокій» тобто терпіти певні тілесні й душевні
тягарі. Схильність до обміну «схильність міняти вимінювати обмінювати один
предмет на інший» — одна з
вирішальних ознак людської природи. Вона зумовлює
те що люди через розподіл праці концентрують свою діяльність на якійсь певній її формі що підвищує її
продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами пошуком особистої вигоди
людина оптимізує свою діяльність а це обертається вигодою для всього суспільства.
{
w[] || [];
w[h {
asy:
});
});
[0];
»