Учебная работа № 81927. «Контрольная Налоги, вариант 6 37
Содержание:
«Вариант 6. (Ш-Я)
1. Как соотносятся между собой понятия «налоговая система» и «система налогов и сборов»? Ответ проиллюстрируйте схемой.
2. Задача
Условие
Сидоров имел на праве собственности гараж. До наступления срока уплаты налога на имущество физических лиц Сидоров умер. Его сын принял наследство. Налоговый орган направил требование об уплате налога его наследнику.
Обязан ли наследник уплатить налог на имущество наследодателя? Изменится ли решение, если наследник Сидорова не принял наследство? Как разрешить ситуацию, если стоимости гаража не достаточно для погашения задолженности Сидорова по уплате налога?
»
Выдержка из подобной работы:
….
Розвиток мистецтва України
…..лів що позначали любов; у християнстві «agape» здобуває специфічний
вузький зміст милосердної любові.
В історії етики милосердна любов як моральний принцип у тій
чи іншій формі природно визнавалося більшістю мислителів. Однак
висловлювалися і серйозні сумніви: по-перше чи досить милосердя як етичний
принцип і по-друге чи може заповідь любові розглядатися дійсно але як
імператив тим більше фундаментальний. Проблема в тому що любов як би широко
її не розуміти є почуттям тобто суб’єктивним і не піддається свідомій
регуляції явищем. Почуття не можна заповісти серцю не накажеш»).
Почуття не Може бути універсальною основою морального вибору.
Найбільш рішучим і послідовним в етичній критиці заповіді
любові як підстави моральності був Кант. Приймаючи як дійсний мотив моральних
діяній борг Кант відмовлявся бачити в любові рушійну силу моральності.
Розглядаючи любов як схильність Кант вважав що зміст схильності не завжди
погоджується з прийнятими людиною на себе зобов’язаннями. Хтось може прийняти
любов як принцип дії. Але принцип імперативний і виходить дія обумовлена
зобов’язанням а не почуттям. Не можна любити з бажання любити чи з боргу любити; любити можна тільки
за велінням душі. Іншими словами Кант принципово протиставляв борг і любов.
Заповідь
любові була висунута християнством у якості універсальної вимоги що містить у
собі за змістом і всі вимоги Декалога. Але разом з тим і в проповідях Ісуса і
в посланнях апостола Павла намічається розходження між законами Мойсея і
заповіддю любові що крім чисто теологічного значення мало й істотний етичний
зміст: у християнстві від людини було потрібно не скрупульозне дотримання
правил нерідко формальних а праведність що спочиває на русі серця.
Етичний аспект розрізнення Декалога і заповіді любові був
сприйнятий у новоєвропейській думці. Так по Гоббсу закон Мойсея у тій мірі
у якій він наказував кожному визнавати ті ж права що він хоче для самого себе
був законом справедливості. Норми Декалога забороняють вторгатися в життя інших
людей і кардинально обмежують претензії кожного на володіння усім. Милосердя ж
не обмежує а розкріпачує. Воно жадає від людини дозволяти іншому все те що
він сам хоче щоб було дозволено йому. Переказуючи заповідь любові словами
золотого правила указуючи на рівність і еквівалентність необхідні цією
заповіддю Гоббс тим самим витлумачував її як стандарт суспільних
відносин. Таке співвіднесення справедливості і милосердя вплинуло на наступний
розвиток європейської етико-соціальної думки.
У більш чіткому і строгому виді це розходження установив
Гегель. Він указав на те що Христос не просто протиставляє «більш високий
дух примиреності» законам Мойсея Нагорною проповіддю він робить їх зовсім
зайвими. У Декалогу даний саме закон загальний закон що виявляється
необхідним у силу «поділу образи» відособленості між людьми.
Нагорна проповідь задає інший порядок життя що нескінченно різноманітніше
Моісеєвих законів і тому вже не може бути виражений у специфічній для законів
формі загальності. Дух примиреності затверджує багатство живих зв’язків нехай
навіть з деяки ми людьми а цього не можна знайти в Декалогу.
Милосердя істотно виявляється в турботі у прощенні
заподіяного зла у прагненні до примирення у любові до ворогів.
Що таке милосерд»