Учебная работа № 03319. «Курсовая Аудит затрат на производство и калькулирование себестоимости продукции на предприятии ООО «Югсерсвис»
Содержание:
Введение3
Глава 1. Теоретические основы аудита затрат на производство и калькулирования себестоимости продукции6
§ 1.1 Задачи, цели аудита и нормативные документы для проведения аудита6
§ 1.2. Этапы проведения аудита затрат и калькулирование себестоимости13
Выводы к первой главе21
Глава 2. Аудит затрат на производство и калькулирование себестоимости на примере ООО «ЮгСервис»23
§ 2.1. Краткая характеристика предприятия23
§ 2.2. Аудит затрат на производство и калькулирование себестоимости ООО «ЮгСервис»24
Выводы к второй главе28
Глава 3. Рекомендации к проведению аудита затрат на производство и калькулированию себестоимости29
§ 3.1. Результаты аудита затрат на производство и исчисление себестоимости29
§ 3.2. Аудиторское заключение32
Выводы к третьей главе34
Заключение35
Список использованной литературы36
Выдержка из подобной работы:
….
Моделювання системи обробки інформації
…..ропорту протягом доби. Підрахувати кількість літаків які злетіли сіли
та були направлені на запасний аеродром. Визначити коефіцієнт завантаження
злітно-посадочної полоси.
1.2
Опис об’єкта дослідження
Для початку
необхідно визначити:
— найбільш суттєві
дослідження з точки зору задачі;
— складові процесу
функціонування спец. обчислювальної системи;
— мету її
дослідження.
Для цього виконаємо
аналіз задачі моделювання. Структурна схема об’єкта що моделюється подана на
рис. 1.1.
У процесі функціонування
об’єкта дослідження можливі такі дві ситуації це:
нормальна робота
системи процесор встигає оброблювати задачі всіх пріоритетів тобто відсутнє
безкінечне очікування у черзі своєї обробки задачами низького пріоритету;
простій процесора коли
запуск друк та аналіз задач займають багато часу.
Рисунок 1.1 — Структурна
схема спец. обчислювальної системи
Із аналізу постановки
задачі бачимо що вхідної інформації яка визначає процес функціонування
спеціалізованої обчислювальної системи недостатньо. Зокрема відсутня
інформація щодо порядку запуску та аналізу задач. У зв’язку з цим зробимо
припущення та вважатимемо що кожен запуск та аналіз задач усіх рівнів
пріоритету виконується лише одним оператором.
1.3 Розробка
концептуальної моделі та її формалізація
Так як процеси які
відбуваються в досліджуваному об’єкті є безперервними мають імовірнісний
характер і призначені для обслуговування потоків для моделювання доцільно
використовувати стохастичних підхід. У такому випадку доцільно подавати
досліджуваний об’єкт у вигляді Q-схеми.
Поява задач у системі
імітується джерелом заявок Д. Канали Ко Кпр Кдр
відповідно імітують роботу оператора процесора та принтера. Задачі для кожного
з каналів подаються відповідно з накопичувачів Н1 Н2 та
Н3.
Після запуску
моделювання до обчислювальної системи з джерела Д подаються три задачі різних
пріоритетів: нульового першого та другого. Ці задачі оператор на каналі Ко
запускає на виконання процесору Кпр. Після обробки задач процесором
Кпр та роздруківки результатів принтером Кдр задача
подається для аналізу до оператора Ко і весь процес повторюється
знову.
Рисунок 1.2 — Q-схема
спеціалізованої обчислювальної системи
Екзогенні змінні:
кількість задач та їх тип; час введення задач на обробку оператором; час
обробки задач процесором; порядок обробки задач
процесом; час аналізу задач оператором.
Ендогенні змінні:
кількість циклів виконання задач різних пріоритетів; коефіцієнти завантаження
технічних засобів системи .
Використовуючи
термінологію теорії масового обслуговування розрахуємо аналітично завантаження
технічних засобів системи що визначається як:
де — інтенсивність появи
заявок в системі;
— інтенсивність
обслуговування заявок в системі.
В свою чергу
інтенсивність появи заявок визначається як:
де — середній інтервал
часу між двома послідовними заявками.
Інтенсивність
обслуговування заявок у системі визначається як:
де — середній час
обслуговування однієї заявки.
В досліджуваній
моделі під заявкою будемо розуміти задачу яку необхідно обробити процесором.
Так як у системі
знаходяться постійно лише три задачі повторна поява кожної з них у черзі
процесора відбувається після проходження нею повного циклу тобто через:
Підставивши це
значення до отримаємо інтенсивність появи задач у черзі процесора:
За умовою
процесор обробляє задачі за законом с. Із цього можна
отримати середній час обробки однієї задачі:
»