Учебная работа № 01932. «Отчет по практике Преддипломная практика бухгалтера в ООО «Мобильные системы связи»
Содержание:
«ВВЕДЕНИЕ
1. Краткая характеристика предприятия
ООО «»Мобильные системы связи»»
2. АНАЛИЗ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ООО «»Мобильные системы связи»»
2.1. Технико-экономические показатели
2.2. Анализ рентабельности ООО «»Мобильные системы связи»»
2.3. Бухгалтерская финансовая отчетность
ООО «Мобильные системы связи»
3. Мероприятия по улучшению деятельности
ООО «Мобильные системы связи»
3.1. Методы увеличения продаж
ООО «Мобильные системы связи»
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
»
Выдержка из подобной работы:
….
Причини та наслідки голоду 1932-1933 рр.
…..Лише з
набуттям незалежності України питання про ліквідацію цієї “білої плями”
історії навколо якої не раз кипіли пристрасті набуло своєї актуальності.
Феномен
тривалого приховування від громадськості соціального лиха таких гігантських
масштабів і наслідків криється перш за все в тоталітарному закритому характері
тогочасної радянської держави намаганні прикрасити кричущі деформації
суспільного розвитку. А слідування давній забороні у післякультівські часи
пояснюється надто затяжним вивільненням громадської свідомості з-під впливу
догматів сталінщини.
Проте
і найсуворіше вето не могло викоренити з пам’яті народу спогади про голод.
Розповіді про цю драму передавалися від старших до молодих знайшли
відображення в усних переказах художніх творах. Страхітлива трагедія голоду на
Україні та в інших районах СРСР викликала щире співчуття світової громадськості.
Час від часу інтерес до цієї болючої проблеми то згасав то спалахував з новою
силою досягши апогею на початку 80-х рр. коли широка зарубіжна громадськість
відзначала піввікову дату голоду на Україні. За кордоном ця тема породила
величезну історіографію та публіцистику було видано чимало спогадів і
документів.
У
той же час радянські історики як і раніше обходили проблему голоду або ж
усупереч істині спростовували “фальсифікаторські вправи” зарубіжних авторів.
Лише у грудні 1987 р. у республіці офіційно визнано що наприкінці 1932 — на
початку 1933 р. були серйозні продовольчі труднощі “а в ряді сільських
місцевостей і голод”. Відтоді вчені публіцисти вже чимало зробили для
висвітлення цієї складної теми відродження історичної пам’яті про народну
драму. З’явилися перші дослідження про її соціально-економічні і політичні
передумови кризовий розвиток численні людські втрати. Виходять спогади
очевидців і жертв голоду. Підготовлено роботи кінодокументалістів. Читач дістав
можливість ознайомитися і з зарубіжними публікаціями на цю тему. Проте
найцінніші свідчення — документи ще не обнародувані.
Отже
враховуючий цілий спектр історичного доробку з даної проблематики та залучаючи
нові джерела ми ставимо за мету визначити основні причини голодомору на
Україні а також охарактеризувати його наслідки.
1. Причини трагедії 1933 року в
Україні
У
сталінській моделі побудови соціалізму в одній країні домінуючою ланкою була
форсована індустріалізація. Роль аграрного сектора полягала в “обслуговуванні”
процесу індустріалізації і в збереженні в країні більш-менш стабільної ситуації
з продовольством. Тобто сільське господарство мало дати необхідну кількість
хліба для експорту та для прохарчування зростаючих промислових центрів і армії
а також забезпечити промисловість необхідною кількістю робочих рук і технічної
сировини. Отже головним результатом колективізації став здійснений
індустріальний стрибок за який заплачено дорогою ціною: жертвами
насильницького розкуркулення і голодомору втратою селянами відчуття хазяїна
тривалими деградацією та дезорганізацією аграрного сектора.
Радянське
керівництво взявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни одразу
зіткнулось з трьома проблемами: кошти сировина і робочі руки для розвитку
індустрії. Одержати все це можна було за рахунок селянства що становило
більшість населення. Проте бажаних результатів досягнути одразу не вдалося.
Звичні командні методи в економіці спрацьовували погано і тому провести
планову перекачку коштів з аграрного сектора у промисловість шляхом
встановлення занижених цін на сільгосппродукцію правлячі кола не змогли.
Пропоновані державні ціни часто становили лише 1/8 ринкових а за таких умов
селяни просто відмовлялись продавати свій товар. Вихід із цієї ситуації Ленін
побачив у кооперації яка була звичною традиційною формою селянської співпраці
ще з дореволюційних часів до того ж давала зм»