Учебная работа № 03193. «Курсовая Анализ бухгалтерской (финансовой) отчетности на примере предприятия ПАО «Криз»
Содержание:
ВВЕДЕНИЕ 3
Глава 1. Теоретический аспект изучения бухгалтерской отчетности как основы для принятия управленческих решений в ПАО 5
1.1. Бухгалтерская отчетность как источник информации для оценки финансового состояния ПАО 5
1.2. Использование данных бухгалтерского учета и отчетности при принятии управленческих решений в ПАО 7
1.3. Современные методы и предложения по повышению эффективности использования бухгалтерской отчетности при принятии управленческих решений в ПАО 10
1.4. Методы учета инфляции при составлении бухгалтерской отчетности ПАО 13
Глава 2. Анализ бухгалтерской (финансовой) отчетности на примере предприятия ПАО «Криз» 16
2.1. Анализ бухгалтерского баланса 16
2.2. Анализ отчета о прибылях и убытках 25
2.3. Анализ отчета об изменениях капитала 28
2.4. Анализ отчета о движении денежных средств 29
2.5. Результаты анализа 29
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 31
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 33
1. Анализ финансовой отчетности : учебное пособие / коллектив авторов ; под общ. ред. В.И. Бариленко. — 4-е изд., перераб. — М. : КНОРУС, 2014. — 240 с.
2. Бакаев А. О годовой бухгалтерской отчетности коммерческих организаций за 2011г.
3. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. –М.: ИНФА-М, 2010-215с.
4. Бухгалтерская (финансовая) отчетность: учеб. пособие для студентов, обучающихся по специальности «Бухгалт. учет, анализ, аудит» / под. ред. В.Д. Новодворского. – М.: Издательство «Омега Л», 2009.
5. Бухгалтерский и финансовый учет : учебник для вузов / Под ред. Ю.А. Бабаева. – Москва: Вузовский учебник, 2013. – 524, с.
6. Бухгалтерский учет: учеб. пособие/ Э.К. Салахова; Астрахан.гос.техн.ун-т. – Астрахань: Изд-во АГТУ, 2013.- 472 с.
7. Герасименко А. Финансовая отчетность для руководителей и начинающих специалистов / А. Герасименко. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2012. – 436 с.
8. Гиляровская Л.Т. Экономический анализ. Учебник для вузов – М.: ЮНИТИ, 2011 – 522с.
9. Городецкая И.А., Зенкин И.В.. Кредиторская и дебиторская задолженность предприятий: актуальные правовые и экономические проблемы. – М.: АФПИ еженедельника «Экономика и жизнь», 2010. – 224 с.
10. Ефимова О.В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 2014.
11. Камышанов П.И, Бухгалтерская финансовая отчетность: составление и анализ / П.И. Камышанов, А.П. Камышанов. – 7-е изд., испр. – М.: Омега – Л, 2011. – 283 с.
12. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности : учеб. / Л. Т. Гиляровская [и др.]. — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2010. — 360 с.
13. Любушин Н.П. Экономический анализ. — М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2011.
14. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие / Г.В. Савицкая — 7-е изд., испр. — Мн.: Новое знание, 2010. — 704с.
15. Гольмакова Л.В., Иванова Я.С., Ивченко Ю.В., Управленческий учет предприятий в условиях присоединения России к ВТО и применения МСФО// Стратегический управленческий анализ: период, науч.-аналит. журнал. — 2013 — №2-3(26-27). — Екатеринбург: Изд-во УМЦ УПИ, 2013 — С.62-68
Выдержка из подобной работы:
….
Аналіз роботи Е.Гуссерля «Криза європейського людства і філософія»
….. «Картезіанські роздуми» «Криза європейських наук та трансцедентальна феноменологія» . Гуссерль виступав з ідеєю «філософії як строгої науки» яку була покликана втілювати створена ним феноменологія. Основний пафос його був такий: «Слід відродити філософію в сучасному науковому вигляді. Філософія існує не для природничонаукових цілей і не для мудрості – її предмет є істиною заради істини якою б вона не була!».
Доповідь «Криза європейського людства і філософія» яка була прочитана у Відні в травні 1935 року була безпосереднім початком роботи над останньою працею Гуссерля «Криза європейських наук і трансцедентальна феноменологія» . Гуссерль ставив питання про витоки та шляхи подолання кризи яка спіткала Європу але проблеми викладені ним в доповіді виходили за рамки тільки політичної сфери: наприклад питання про сутність філософії і конкретних наук про історичний характер і про розвиток людської свідомості питання про закоріненість «універсального наукового розуму» в оточуючому життєвому світі і про змістову структуру цього життєвого світу. Незадоволеність історичною долею західноєвропейської культури явно простежується в праці Гуссерля який вважав роковою помилкою трансформацію давньогрецької епістеми до математизації знання в Новий час яка сталася в історії. Гуссерль вбачає кризу сучасної науки саме в забутті життєвого світу. Завдання філософії в цьому сенсі – повернути освічену людину на її грунт тобто в той життєвий світ який є основою всіх її розумних дій. Гуссерль стверджує що криза європейського існування – це не невідворотна доля вона стає зрозумілою і прозорою на фоні телеології європейської історії яка відкривається філософією. За Гуссерлем щоб зрозуміти протиприродність сучасного кризису потрібно випрацювати поняття Європи як історичної телеології безкінечної мети розуму потрібно також показати як європейський світ був народжений із ідеї розуму тобто із духа філософії. Філософ подає нам два можливих варіанти виходу з кризи європейського існування: або відчудження раціонального життєвого сенсу ненависть до духа і впадання в варварство або ж відродження Європи в дусі філософії завдяки остаточно долаючому натуралізм героїзму розуму.
Чому ж Гуссерль вважає що в кризі знаходяться саме науки і саме європейські? Криза про яку пише Гуссерль означає передусім кризу всієї культури яка споконвічно пов`язана з ідеєю європейської науки котра відповідальна за формування в Давній Греції цілком нового типу людини яка живе за принципами розуму і орієнтується на рішення безкінечних задач. Наука для Гуссерля означає в цьому сенсі не ту чи іншу конкретну науку і навіть не їх сукупність але саме ідею науки «науковості». Остання сама є особливою формою практики тобто практичного життя людини. Як наука так і повсякденне життя людини мають за Гуссерлем одне і те саме джерело — життєвий світ. Разом із тим в процесі історії західноєвропейської культури наука настільки віддаляється від життєвого світу що стає протилежністю повсякденності. Корінь цього протиставлення науки і життя Гуссерль вбачає в свого роду фальсифікації ідеї грецької науки. Ця фальсифікація відбувається в Новий час коли наука починає апелювати не до речей які оточують людини а до моделей цих речей які досягаються шляхом математизації нашого життєвого світу.
Звідси стає зрозуміло що криза науки як ідеї науковості котра дала в грецькому світі народження зовсім особливій формі життя людини свідчить про кризу всієї європейської культури яка губить той ідеал людини що лежав у самих витоків західноєвропейської свідомості. З точки зору феноменології подолати кризу»