Учебная работа . Экономическая сущность оборотных фондов №19262
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ3
1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ОБОРОТНЫМИ СРЕДСТВАМИ5
1.1 Состав и структура оборотных средств, источники их формирования5
1.2 Определение потребности в оборотных средствах на предприятиях11
2. АНАЛИЗ ФОРМИРОВАНИЯ ОБОРОТНОГО КАПИТАЛА ТОРГОВОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ТК «АГОРА»21
2.1 Основные показатели финансово-хозяйственной деятельности ТК «Агора»21
2.2 Особенности управления оборотными средствами на предприятии и способы совершенствования данного процесса26
ЗАКЛЮЧЕНИЕ31
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ33
Тип работы: Курсовая практическая
Предмет: Экономика предприятия
Страниц: 33
Непременным условием для осуществления предприятием хозяйственной деятельности является наличие оборотных фондов (оборотного капитала). Оборотные фонды — это денежные средства, авансированные в оборотные производственные фонды и фонды обращения.
Сущность оборотных фондов определяется их экономической ролью, необходимостью обеспечения воспроизводственного процесса, включающего как процесс производства, так и процесс обращения. В отличие от основных фондов, неоднократно участвующих в процессе производства, оборотные фонды функционируют только в одном производственном цикле и независимо от способа производственного потребления полностью переносят свою стоимость на готовый продукт.
Для обеспечения бесперебойного процесса производства наряду с основными производственными фондами необходимы предметы труда, материальные ресурсы. Предметы труда вместе со средствами труда участвуют в создании продукта труда, его потребительной стоимости и образовании стоимости. Оборот вещественных элементов оборотных производственных фондов (предметов труда) органически связан с процессом труда и основными производственными фондами.
Оборотные фонды — обязательный элемент процесса производства, основная часть себестоимости продукции. Чем меньше расход сырья, материалов, топлива и энергии на единицу продукции, тем экономнее расходуется труд, затрачиваемый на их добычу и производство, тем дешевле продукт.
Наличие у предприятия достаточных оборотных Фондов является необходимой предпосылкой для его нормального функционирования в условиях рыночной экономики.
Самое главное, что необходимо усвоить, — это что дает предприятию эффективное использование оборотных фондов и оборотных средств и какие мероприятия могут способствовать снижению материалоемкости продукции и ускорению оборачиваемости оборотных Фондов. Оборотные фонды предприятия представляют собой экономическую категорию, в которой переплетается множество теоретических и практических аспектов. Среди них весьма важным является вопрос о сущности, значении и основах организации оборотных фондов.
В своем обороте фонды последовательно принимают денежную, производительную и товарную формы, что ведет к их разделению на производственные фонды и фонды обращения. Вещественным носителем производственных фондов являются средства производства, средства труда, предметы труда. Готовая продукция вместе с денежными средствами в расчетах образует фонды обращения.
К оборотным производственным фондам промышленных предприятий относят часть средств производства, вещественные элементы которых в процессе труда в отличие от основных производственных фондов расходуются в каждом производственном цикле, и их стоимость переносится на продукт труда целиком и сразу. Вещественные элементы оборотных фондов в процессе труда претерпевают изменения своей натуральной формы и физико-химических средств. Они теряют свою потребительную стоимость по мере их производственного потребления. Оборотные производственные фонды состоят из трех частей: производственные запасы, незавершенное производство и полуфабрикаты собственного изготовления, расходы будущих периодов.
Фонды обращения обслуживают сферу производства. Они включают готовую продукцию на складе, товары в пути, денежные средства и средства в расчетах с потребителями продукции, в частности, дебиторскую задолженность.
Стоимость: 600 руб.
Выдержка из подобной работы:
….
Экономическая сущность лизинга
….. мали ніякого відношення до
лізингової практики. З іншого боку зарубіжні лізингові компанії зробили
ряд спроб проникнення на внутрішній ринок країн СНД і далеко не всі ці
спроби виявилися вдалими. Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва
та обігу глибокі зміни економічних умов господарювання викликають
необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарства нашої
країни методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних
фондів суб’єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів і
являється лізинг. До початку 60-х років лізинг в зарубіжних країнах в основному торкався
роздрібних компаній які часто орендували свої приміщення. На протязі
останніх трьох десятиріч популярність лізингу стрімко зросла; замість того
щоб позичати гроші на купівлю комп’ютера автомобіля судна чи супутника
компанія може взяти його в лізинг. Актуальність розвитку лізингу в Україні включаючи формування
лізингового ринку обумовлена передусім нестприятливим станом парку
устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування низька
ефективність його використання немає забезпеченості запасними частинами
тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг який
об’єднує всі елементи зовнішньо-торгівельних кредитних та інвестиційних
операцій. Перехід до ринкової економіки поставив перед промисловими
підприємствами ряд проблем головною з яких являється наступна: як
затвердитися в умовах зростаючої конкуренції скорочення ринку збуту через
невисокі ціни продукції та неплатоспроможність складність пошуку
постачальників сировини матеріалів та обмеженості фінансових ресурсів. В наш час більшість українських
підприємств відчувають нестачу оборотних коштів. Вони не можуть оновлювати
свої основні фонди впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу і
вимушені брати кредити. Існують різноманітні види кредитування: іпотечне
під заставу цінних паперів під заставу партій товару нерухомості. Однак
підприємству при необхідності оновлення своїх основних фондів вигідніше
брати устаткування в лізинг. При цьому економія коштів підприємства у
порівнянні зі звичайним кредитом на придбання основних засобів доходить до
10% від вартості устаткування за увесь строк лізингу який складає як
правило від одного до п’яти років. Теперішня економічна ситуація в
Україні на думку багатьох експертів сприяє лізингу. Форма лізингу
примирює протиріччя між підприємством у якого немає коштів на
модернізацію і банком який неохоче надасть цьому підприємству кредит так
як не має достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. Лізингова
операція вигідна усім учасникам: одна сторона отримує кредит який
виплачується поетапно та потрібне устаткування інша сторона — гарантію
повернення кредиту так як об’єкт лізингу є власністю лізингодавця чи
банка що фінансує лізингову операцію до надходження останнього платежу. Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування що здатні значно
пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти входженню економік країн
Співдружності до структури світового ринку. Лізинг може дати потужний
поштовх процесам приватизації конверсії оновлення технологічного парку
існуючих підприємств і створення нових виробництв оптимізувати
використання наявного машинного парку і на вигідних умовах отримати
найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування. Успіх лізингового бізнесу в будь-якій галузі багато в чому залежить від
правильного розуміння його змісту та специфічних особливостей їх
адекватного відображення в методичних рекомен»