Учебная работа № 79273. «Контрольная Денежная система ее основные типы и элементы
Содержание:
«Введение 3
1. Сущность денежной системы, основные типы и виды денежных систем 5
2. Характеристика основных элементов современной денежной системы 10
3. Особенности денежной системы современной России 16
Заключение 19
Список использованной литературы 21
»
Выдержка из подобной работы:
….
История денежной системы Украины
…..нних номіналів викликали дискусії. Адже на
певних хронологічних етапах багатовікової історії України в окремих її
регіонах вживалися різні гривні: вагові грошово-вагові і грошово-лічильні
та відповідні до них свої розмінні номінали. Грошові системи Київської Русі як і інших країн до складу яких
входили українські землі визначалися загальноєвропейськими процесами але
з урахуванням характерних особливостей та традицій лічби. Грошові системи
окремих країн формувалися в генетичній єдності вагових і лічильних одиниць.
Вагові-походили від традиційної основної максимальної одиниці як гривня чи
фунт. Лічильні ж здебільшого спиралися на конкретні засоби обігу
визначеної групи та відтворювали її багатократність. Оскільки основним
монетним металом у середньовіччі було срібло згідно срібної гривні-ваги
визначалася і стопа монет. Перебіг
складних політичних подій економічні фактори відсутність власних копалень
срібла обумовлювали широке використання іноземних монет та елементів різної
грошової лічби в грошовому обігу України. ОСНОВНІ ГРОШОВІ НОМІНАЛИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Писемні джерела Київської Русі називають п’ять елементів
давньоруської грошової системи: гривню куну ногату резану веверицю
. Аналіз грошових співвідношень у зводі основних законів давньої
Русі — ”Руській Правді“ — дозволив дослідникам реконструювати систему
грошової лічби в ХІ столітті: гривна =20 ногатам=25 кунам=50 резанам.
Пізніше у ХІІ-ХІІІ століттях у зв’язку зі змінами обігових монет це
співвідношення змінюється. Дослідники й досі не дійшли згоди з приводу того які конкретні
засоби обігу відповідають всім кунам ногатам резанам векшам. Так одні
дослідники пов’язують ці елементи грошової лічби з конкретними
нумізматичними пам’ятками іноземними та власними монетами з грошового
обігу давньої Русі. Так куну ототожнюють з основними срібними монетами
грошового обігу: арабським дирхемом візантійським міліарісієм
давньоруським срібляником та західноєвропейським денарієм. Ногату
найчастіше виводять від арабського “нагд”-дзвінка повноцінна відбірна
монета і пов’язують з окремою групою якісних повноцінних арабських
дирхемів. Резану поєднують з обрізками кун фрагментами арабських дирхемів
які часто знаходять у давньоруських скарбах. Інші дослідники аналізуючи писемні джерела бачать у розмінних
номіналах лічбу хутра куниць і білок . З фінським “ногать”
що означало шкіра хутро пов’язують і ногату. У багатьох регіонах світу хутро було однією з найрозповсюдженіших форм
товаро-грошей. Будучи одним із основних елементів товарообміну мірою
вартості ще в домонетному обігу хутро поруч з монетами залишилося товаро
— грошима і в пізніші часи. Усталені назви ’’розмінних одиниць’’-товаро-
грошей надовго залишилися в пам’яті й перейшли на металеві гроші. Відомо
декілька різновидів податків під назвою ‘’куниця’’ що певно фіксує ще
одну функцію товаро-грошей-платежу. Наприклад у Англії з її розвинутим
монетним карбуванням в ХІ столітті м. Честер сплачувало річний податок
хутром куниці. А у Києві в 1499 році за право торгівлі харчовими продуктами
треба було зап»